Проблеми і перспективи пошукового
руху в Україні обговорювали 23 липня 2012 року понад 40 представників
громадських організацій та спеціалізованих підприємств у Києві під час
засідання круглого столу Державної міжвідомчої комісії у справах
увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій. Було також підбито
підсумки пошуково-меморіальної роботи за I півріччя 2012 року.
Відкриваючи засідання круглого столу,
відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії у справах
увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій Ярослав Жилкін
доповів про роботу Комісії у І півріччі поточного року. «Протягом шести
місяців Комісією було опрацьовано клопотання щодо встановлених та
досліджених у відповідності до вимог законодавства місць поховань у
понад 154 населених пунктах в 17 областях України. Було надано 48
дозволів для проведення робіт з ексгумації та перепоховання останків
загиблих. Окрім того, було розглянуто 12 клопотань від підприємств, яким
надано обґрунтовані відповіді про відмову в наданні дозволів».
За словами відповідального секретаря,
перспективними напрямами роботи Комісії на 2012-2015 роки є
вдосконалення нормативно-правової бази у галузі увічнення пам’яті жертв
війни та політичних репресій, створення централізованого електронного
банку даних жертв війни та політичних репресій і забезпечення його
систематичного наповнення, а також ведення обліку поховань жертв воєн та
політичних репресій на території України та за її межами. Це можна
зробити лише за умов ефективної співпраці з пошуковими об’єднаннями
України, виявлення та взяття на державний облік знайдених поховань,
забезпечення участі України в реалізації міжнародних проектів щодо
повернення імен наших співвітчизників, похованих в безіменних могилах на
території держав ЄС, країн СНД та інших країн, а також шляхом створення
системи нагляду за місцями поховань наших співвітчизників на території
інших країн.
Про порядок оформлення та подання
документів до Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті
жертв війни та політичних репресій для одержання дозволу на здійснення
ексгумації та перепоховання останків осіб, полеглих внаслідок воєн,
депортацій та політичних репресій, розповіла головний спеціаліст відділу
комунального обслуговування Департаменту благоустрою територій та
комунального обслуговування Мінрегіонбуду Ксенія Рєпнікова. Вона також
коротко проаналізувала помилки при їх оформленні. Зокрема,
наголошувалося на тому, що акт про встановленні місця поховання осіб,
які загинули внаслідок воєн, депортацій та політичних репресій, має бути
затверджений відповідальним секретарем регіональної комісії у справах
увічнення пам’яті жертв війни і політичних репресій, а акт про
ексгумацію – відповідальним секретарем Державної міжвідомчої комісії.
Саме в цьому полягають найбільш розповсюджені помилки при оформленні
відповідних документів, що можуть спричинити зволікання з їх розглядом.
Як зазначила Ксенія Рєпнікова, незважаючи на встановлений термін
розгляду таких клопотань – 30 днів, їх намагаються розглядати якомога
швидше.
|
Про тонкощі міжнародного та українського законодавства щодо здійснення ексгумації та перепоховання останків полеглих іноземців на території України розповів Володимир Дорофєєв, голова правління Асоціації молодіжних пошукових об’єднань «Обеліск», координатор в Україні відділу перепоховань Народної спілки Німеччини з догляду за військовими похованнями. За його словами, на українській землі під час Другої світової війни полягали солдати, громадяни з десятка різних країн. Найбільше, звичайно, покоїться останків німецьких солдатів. Їх близько 300 тисяч. Захоронень італійських солдатів - близько 60 тисяч. Починаючи з 1993 року перепоховано близько 140 тисяч німецьких солдат відповідно до Комюніке, підписаного між Україною та Німеччиною».
3Про порядок звернення до Державної архівної служби стосовно проведення історико-архівних досліджень щодо поховань останків полеглих осіб доповів Давид Ярошенко, начальник відділу використання інформації Державної архівної служби України.
Директор Одеського академічного центру МАН Лідія Ковальчук звернулася до присутніх із закликом обмінюватися досвідом щодо пошуку масових захоронень: «Ми повинні поховати загиблих солдатів, незалежно від того, хто за що воював. Ми також повинні поховати репресованих. Людям потрібно віддати останню честь», - наголосила вона.
«Сподіваюся, що сьогоднішній круглий стіл сприятиме обміну накопиченим досвідом серед українських пошуковців, науковців та експертів у галузі увічнення пам’яті загиблих, сприятиме започаткуванню ініціатив, які в майбутньому допоможуть у реформуванні та вдосконаленні галузі. Також хотів би, щоб ця зустріч принесла практичну користь для всіх небайдужих до справи увічнення пам’яті загиблих», - зазначив Ярослав Жилкін.